Комунальний заклад освіти "Cередня загальноосвітня школа № 69" Дніпровської міської ради

 





УВАГА ! Це потрібно знати !

Ми повинні це змінити разом!!!

Нет описания фото.


Шановні громадяни, батьки, гості міста!

Дотримуйтесь правил поведінки на воді, привчайте до цього дітей. Додержання елементарних норм убезпечить вас та ваших близьких від надзвичайних подій.

Не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння.

Купайтеся лише у спеціально відведених для цього місцях.

Не допускайте грубих ігор під час купання.        

Уважно наглядайте за дітьми, які перебувають у воді або поблизу неї.

Обережно користуйтесь надувними виробами: вітром або течією їх може віднести далеко від берега.

Не запливайте за буї, відчувши втому, перепочиньте: переверніться на спину і підтримуйте себе на плаву легкими рухами рук.

Якщо ви потрапили в течію, не слід з нею боротися. Пливіть за течією під невеликим кутом до берега, поступово наближаючись до нього.

Якщо ви потрапили у водоверть, не губіться. Наберіть побільше повітря в легені, якомога глибше пірнайте і потужним ривком спробуйте виплисти убік.

 

 

Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпропетровської міської ради

 

 

Шановні мешканці міста!

 

Проявляйте обережність при користуванні газовими приладами:

-          не користуйтеся газовими водонагрівачами й опалювальними приладами при відсутності тяги й при зворотній тязі, це може привести до отруєння чадним газом;

-   не користуйтеся несправними газовими приладами;

-   не намагайтеся відремонтувати газові прилади самостійно;

-    не дозволяйте вмикати газові прилади дітям, а також особам, що не пройшли спеціального інструктажу;

-       не прикріплюйте до газових приладів та газопроводів сторонні предмети;

-   не вмикайте газові прилади при несправній автоматиці безпеки;

-      не залишайте без догляду запалені газові горілки! При раптовому затуханні полум'я негайно закрийте усі газові крани, добре провітріть приміщення;

-    зачиняйте кран на стійці перед плитою після кожного користування газом;

-   при виявлені запаху газу на вулиці, в під'їзді, підвалі чи інших місцях негайно повідомте аварійно-диспетчерську службу за телефоном 104!

 

 

 

 

 

 

Загальні рекомендації громадянам щодо дій в екстремальних ситуаціях

 

Кожна людина повинна чітко уявляти свою поведінку при виявленні можливих вибухових пристроїв, виникнення артобстрілів, під час евакуації та бути психологічно готовою до самозахисту і адекватної поведінки під час масових заворушень та дій правоохоронних органів щодо їх припинення.

 

Якщо, перебуваючи у громадському транспорті, адміністративній будівлі чи місцях масового перебування людей Ви помітили предмет, що викликає підозру, негайно телефонуйте за номером 101 або 102.

 

До прибуття спецслужб не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет; зафіксуйте час виявлення предмету; намагайтесь зробити все можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки; обов'язково дочекайтеся прибуття фахівців!

 

Дніпропетровське міське управління

Головного управління ДСНС України

у Дніпропетровській області

 

 

ПАМ’ЯТКА

першочергових дій персоналу підприємств, установ та організацій у разі загрози вчинення терористичних або диверсійних актів

 

1.Заходи попереджувального характеру:

-      здійснити комплексне обстеження стану надійності охорони об'єкта, посилити пропускний режим по допуску на об'єкт автотранспорту, персоналу і відвідувачів, проводити ретельну перевірку ввезеного на об'єкт майна і внесеної ручної поклажі. Для цих цілей використовувати технічні засоби (металодетектори, газоаналізатори, дзеркала для огляду автомобілів та ін.);

-      вжити додаткових заходів щодо інженерно-технічної оснащеності об'єкта, додатково встановити модернізовані системи сигналізації і відеоспостереження в зонах підвищеного ризику;

-      оснастити телефони об'єкта, зазначені в офіційних довідниках, автоматичними визначниками номера і звукозаписною апаратурою;

-              випадку загострення криміногенної обстановки в регіоні ввести чергування співробітників підрозділів безпеки, підсилити контролі за роботою особового складу охорони, регулярно здійснювати перевірки несення служби в денний і нічний час;

-       сформувати у кожній черговій зміні охорони (у разі наявності) групи негайного реагування. У ході щоденних інструктажів уточнювати бойовий розрахунок особистого складу, що заступає па чергування, звертати особливу увагу на доведення оперативної обстановки на об'єкті, а також на необхідність посилення пильності і підвищення відповідальності співробітників;

-       силами співробітників підрозділів охорони і безпеки організувати проведення систематичних обходів і оглядів об'єкта прилеглої до нього території з метою своєчасного виявлення; підозрілих предметів і запобігання закладки вибухових пристроїв, а також установки сторонніх осіб, що виявляють підвищений інтерес до об'єкта;

-      регулярно проводити перевірки підсобних приміщень і територій, не допускати перекриття шляхів евакуації людей і транспорту;

-      ввести в практику систематичне проведення перевірок проходження сигналів оповіщення від чергової зміни охорони до посадових осіб об'єкта;

-      організувати практичні тренування зі співробітниками охорони і персоналом по діях при виникненні надзвичайної ситуації терористичного характеру;

-      провести інструктивні заняття з персоналом про порядок дій при прийомі телефонних повідомлень з погрозами терористичного характеру і правилах поводження з письмовими анонімними матеріалами;

-       при укладанні договорів оренди приміщень об'єкта обов'язково включати умови, що дають право підрозділам безпеки здійснювати перевірку зданих в оренду приміщень;

-      здійснювати заходи щодо більш ретельного підборові персоналу об'єкта, у тому числі допоміжного складу. Більш ретельно здійснювати перевірку і допуск на об'єкт фахівців сторонніх організацій.

2. При виявленні підозрілого предмета на об'єкті:

-      точно визначите місце перебування підозрілого предмета;

-       опитуванням заявника й очевидців установити час виявлення предмета;

-       зафіксуйте установчі дані осіб, що знайшли предмет, і забезпечте їхню присутність до моменту прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів;

-       дайте вказівку не наближатися, не торкати, не розкривати, не переміщати знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском і фунтом, не користуватися радіо- і електроапаратурою, переговорними пристроями;

-       організуйте евакуацію персоналу, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета;

-      дайте вказівку співробітникам охорони оточити місце розташування предмета та знаходитися на безпечній відстані від нього;

-      при необхідності організуйте відключення побутових і виробничих комунікацій газу, води й електрики;

-       повідомите про подію правоохоронні органи, викличте на об’єкт машини швидкої допомоги і аварійних служб;

-       не знижуючи рівень охорони об'єкта, забезпечте можливість безперешкодного проходу або проїзду до предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи;

-       надайте можливість фахівцям оперативно-слідчої групи опитати . заявника та інших осіб, що підходили до підозрілого предмета;

-       підсильте контроль за роботою особового складу охорони по всьому об’єкту.

3. При надходженні погрози по телефону:

Телефон є засобом зв'язку, який найчастіше використовують як злочинці (для передачі повідомлень про закладені бомби, захоплення людей і пред'явлення політичних або інших вимог), так і «телефонні хулігани», які висловлюють завідомо неправдиві погрози. Приймаючи анонімне телефонне повідомлення про можливе здійснення актів тероризму необхідно пам'ятати, що вони несуть важливу криміналістичну інформацію, тому в розмові з анонімом необхідно запам'ятати І зафіксувати якнайбільше даних. Зокрема:

-       зафіксувати дату, час і тривалість анонімного повідомлення;

-       місце установки телефону, на який надійшло повідомлення, його номер, приналежність конкретному підрозділу і співробітнику;

-       при одержанні анонімного повідомлення спробувати «зав'язати розмову» з анонімом і з'ясувати конкретну інформацію про його особу, професію, місце перебування і, якщо можливо, схилити до добровільного відмовлення від задуманої акції;

-       під час розмови вжити заходів щодо запису фонограми анонімного повідомлення, визначення номера телефону анонімного абонента шляхом використання технічних можливостей даного телефонного апарата. При відсутності таких можливостей через співробітників спробувати повідомити про анонімне повідомлення службу безпеки (службу охорони) підприємства або телефонну станцію;

-      по закінченню розмови з анонімом негайно повідомити про те, що трапилося, керівникові служби безпеки (служби охорони) для прийняття ними негайних заходів до попередженню і локалізації можливих тяжких наслідків;

-      по пам'яті скласти докладний опис висловлених погроз або повідомлення про передбачувані акти тероризму, а також висунутих ультиматумах та інших вимогах;

-      усі дані про зміст погроз або вимог, викладених анонімним абонентом, характеристику його голосу, мови, манері викладу погроз і вимог повідомити керівникові служби безпеки (служби охорони) підприємства;

-      для уникнення поширення чуток і паніки обговорювати отриману від аноніма інформацію з іншими співробітниками не рекомендується;

-      при надходженні погрози на телефонний апарат з автоматичним визначником номера і звукозаписним пристроєм, відразу після завершення розмови з анонімом вжити заходів щодо збереження аудіозапису. Передбачте заходи по запису можливого наступного дзвінка зловмисника.

4.            Вибух на території об’єкта:

У випадку вибуху необхідно негайно організувати і забезпечити виконання наступних основних заходів:

-      за списком екстреного оповіщення викликати на об'єкт пожежних, швидку допомогу, рятувальників, комунальні служби (газ, електрика, тепло);

-      за списком екстреного оповіщення повідомити про подію керівництво (адміністрацію) підприємства та правоохоронні органи;

-       організувати евакуацію персоналу з епіцентру вибуху, зруйнованих або ушкоджених вибухом приміщень;

-      до прибуття служби швидкої допомоги надати постраждалим першу медичну допомогу;

-      відключити подачу електроенергії, газу, води, тепла в ушкоджені вибухом приміщення;

-      оточити місце вибуху і забезпечити його ізоляцію до прибуття компетентних органів;

-      при виникненні пожежі вжити заходів щодо її гасіння власними силами за допомогою наявних протипожежних засобів.

5.            Захоплення заручників:

При захопленні людей у заручники необхідно:

-      негайно повідомити про надзвичайну подію правоохоронні органи і керівництво об'єкта;

-      по можливості блокувати місце події, використовуючи технічні засоби охорони;

-      підвищити пильність охоронців на всіх постах. Перевести систему відеоспостереження об'єкта в режим запису;

-      не вступаючи в переговори з терористами, по можливості виконувати їхні вимоги, якщо це не пов'язано з заподіянням шкоди життю і здоров'ю людей;

 

-       забезпечити евакуацію персоналу, який знаходиться поза місцем захоплення заручників;

-       припинити доступ на об'єкт людей і проїзд автотранспорту;

-        вжити заходів до безперешкодного проходу і проїзду на об'єкт співробітників правоохоронних органів;

 — після прибуття спецпідрозділів правоохоронних органів надати їм необхідну інформацію: схеми об'єкта, поповерхові плани, схеми розташування систем відеоспостереження, вентиляції, електропостачання та ін.;

-        надалі діяти відповідно до розпоряджень керівника антитерористичної операції.

б.     Одержання сигналу про евакуацію:

Якщо ви знаходитеся на своєму робочому місці, послідовно виконайте наступні дії:

-        без поспіху, істерики і паніки зберіть службові документи в сейф або в шухляди столу, що закриваються на ключ;

_ - візьміть з собою особисті речі, документи, гроші, цінності;

-      закрийте вікна, вимкніть оргтехніку, електроприлади, освітлення;

-        візьміть з собою і при необхідності використовуйте індивідуальні засоби захисту (протигаз, респіратор);

Закрийте двері на ключ, ключ залишіть у замку;

-        залишіть приміщення, рухайтеся маршрутами, які позначені в схемах евакуації;

повертайтеся в покинуте приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб.

Керівник відділу спецпідрозділу УСБУ у Дніпропетровськії області Степанченко Олексій Олексійович

Телефони для зв’язку: т. (056)-791-97-87; 050-932-73-26.

Відповідальний оперативний співробітник спецпідрозділу УСБУ у Дніпропетровській області Інюшин Артем Сергійович

Телефони для зв’язку: (056)-791-94-72; 098-029-92-77.

 

ДСНС України вкотре застерігає громадян бути обережними під час виявлення вибухонебезпечних предметів!

Піротехнічні підрозділи ДСНС щодня проводять роботи щодо обстеження території України, виявлення, вилучення та знешкодження вибухонебезпечних предметів часів минулих війн. Досить часто застарілі боєприпаси знаходять і звичайні громадяни під час проведення земляних робіт на присадибних ділянках та у полях. Крім того вибухонебезпечні предмети можуть знаходитись також і в лісах та парках,  річках та ставках, будівлях та підвалах, на території колишніх полігонів.

Саме тому, Державна служба України з надзвичайних ситуацій вкотре звертається до громадян з проханням: у разі виявлення вибухонебезпечних предметів ні в якому разі не торкатися до них і одразу ж телефонувати за номером 101 або 102.

Шановні батьки! Розповідайте своїм дітям про ту небезпеку, яку приховують у собі вибухові пристрої. Адже жага дитячої цікавості часом вартує життя.

Вкотре наголошуємо, що під час виявлення підозрілого предмету, категорично забороняється торкатися і пересувати його; заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати; користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух); торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

При виявленні вибухових пристроїв негайно телефонуйте 101 або 102!

 

 

 

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків:

не залишайте дітей без нагляду!

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків! Не залишайте дітей без нагляду! Приділіть увагу нагадуванню правилам безпечної поведінки! Розкажіть малюкам про основні небезпеки, які можуть підстерігати їх вдома! Навчіть правилам безпечного використання газових та електричних приладів. Безпека дітей залежить в першу чергу від батьків! Спілкуйтесь із дітьми, навчайте їх основам безпеки життєдіяльності, виховуйте культуру безпечної поведінки.

 

Бережіть себе та своїх близьких! При виникненні надзвичайних ситуацій телефонуйте до Служби порятунку «101»!

 

 

Шановні жителі міста Дніпропетровськ!

З метою попередження пожеж і загибелі людей в житловому секторі, а також направлення громадян на правильний шлях до безпеки, співробітниками Дніпропетровського міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області надається перелік елементарних та важливих правил, дотримання яких забезпечить спокій та безтурботність у кожному житлі:

  • не перевантажуйте електромережу, це може викликати до короткого замкнення;
  • вимикайте електроприлади із мережі у час Вашої відсутності вдома;
  • не допускайте паління в оселі, особливо в ліжку;
  • ховайте сірники подалі від дітей, не дозволяйте гратись їм з вогнем;
  • будьте обережні під час застосування свічок та відкритого вогню;
  • не зберігайте горючі та легкозаймисті речовини поблизу відкритого вогню;
  • стежте за побутовим газопостачанням, не залишайте ввімкненими газові плити;
  • будьте обережні під час експлуатації газобалонного обладнання;
  • не залишайте без нагляду їжу на плиті;
  • при виявленні пожежі або ознак горіння у житловому будинку, необхідно негайно повідомити про це оперативно-рятувальну службу за телефоном "101" та вжити заходи з евакуації людей, гасіння пожежі й збереження матеріальних цінностей!

       Суворе дотримання правил пожежної безпеки і своєчасне усунення протипожежних порушень – гарантія збереження житлового будинку, особистого майна, здоров’я та життя людини.

 

Дніпропетровське міське управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області

 

 

Вбережіть своїх дітей від «небезпечних знахідок»!

 

Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області нагадує громадянам про небезпеку вибухонебезпечних предметів. 2 серпня в місті Павлоград під час прогулянки у дворі хлопчик, 2009 року народження,  під деревом знайшов невідомий предмет, який вибухнув у нього в руках. Внаслідок події дитина отримала травматичну ампутацію декількох фаланг пальців на руці та осколкові поранення обох нижніх кінцівок. 

Дитяча цікавість та необізнаність з небезпекою можуть призвести до трагедії. Батькам необхідно проводити з малечею роз’яснювальну роботу та категорично заборонити брати до рук невідомі предмети. Приділіть декілька хвилин часу, аби розказати Вашим дітям ці правила та періодично нагадуйте їх знову.

 

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмету;

- пересувати його або брати в руки;

- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

- користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;

- у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення.

 

При знаходженні вибухового пристрою або підозрілої речі НЕОБХІДНО:

- відійти на безпечну відстань;

- зберігати спокій;

- негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів «101» та «102»;

- припинити всі види робіт у районі виявлення даного предмета;

- не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами  (вони можуть спровокувати вибух);

- дочекатися прибуття фахівців, щоб вказати місце знахідки, та повідомити час її виявлення.

Дітям у першу чергу необхідно повідомити про знахідку дорослих.  Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.                                                

                                                                                                                                          ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області

 

Запобігання лісовим пожежам та правила поведінки на воді

 

Запобігання лісовим пожежам та правила поведінки на воді

 

За даними статистики, до 90% лісових пожеж виникають через недотримання правил пожежної безпеки в місцях роботи та відпочинку. На території області, вже ліквідовано більше десяти пожеж, причиною яких стало необережне поводження з вогнем. Зауважте, - це лише початок сезону!

Отже задля безпеки слід засвоїти декілька простих правил, а саме:

- Вогнища можна розпалювати тільки в місцях, де відсутній хвойний молодняк;

- Якщо ви розводите вогнище - місце, де воно буде необхідно обкопати навколо, а коли вже збираєтесь піти, вогонь необхідно старанно загасити за допомогою піску, або води;

- Потрібно слідкувати, щоб не було розлітання іскор від вогнища;

- Забороняється кидати незагашеними недопалки чи сірники, це може призвести до жахливих наслідків.

Якщо в лісі виникла пожежа…

Найпоширеніший засіб її гасіння – нахльостування полум’я віником з гілок листяних дерев. Потрібно рухатись по вогнищу і наносити удари всклизь, начебто замітаючи полум’я вбік, на вигорівшу площу. Збивши основне вогнище, при наступному ударі по цьому місцю, віник затримують, прижимаючи до палаючої кромки і повертають, що дає охолонути горючим матеріалам.

Також, для гасіння лісових пожеж використовують спосіб, при якому закидають кромки пожежі рихлим ґрунтом, яке викопують штиковими лопатами. Для цього ґрунт, який забирається лопатою поблизу кромки пожежі, кидають вдовж неї. Ґрунт попадає на горючі матеріали, охолоджує їх та ізолює від повітря. При гасінні спочатку збивають полум’я, а потім, зупинивши пожежу, насипають на кромку шар ґрунту товщиною 6-8 см.

Якщо поблизу є водоймище – вогонь заливають водою. При цьому починають наступ на вогонь з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків.

Опинившись в зоні лісової пожежі слід дотримуватися наступних правил:

не тікайте від полум’я, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;

дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - воно менш задимлене;

рот і ніс прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини, по можливості змоченої;

будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати;

під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння.

у місцях торф’яних пожеж пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;

після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу.

 

Правила поведінки на воді

 

Нещасні випадки на воді, як правило, трапляються через порушення правил безпечного відпочинку, і найчастіше тонуть саме ті, хто вміє плавати. Більшість людей гине через купання в необлаштованих водоймах, при аварійних ситуаціях на човнах та інших плавзасобах, під час повені та паводків.

Кожному слід пам’ятати, що вода помилок не прощає! Знаходячись на відпочинку необхідно знати елементарні норми поведінки і беззаперечно їх виконувати.

Правила поведінки на воді:

-        не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння;

-        не заходьте швидко, й не пірнайте в воду після тривалого перебування на сонці, - це призводить до різкого скорочення м’язів і зупинки дихання;

-        не запливайте далеко за буї, відчувши втому перепочиньте, перевернувшись на спину і підтримуючи себе на плаву легкими рухами рук;

-        потрапивши в течію не слід з нею боротися, варто плити вниз по течії під невеликим кутом, поступово наближаючись до берега;

-        не губіться навіть потрапивши у водоверть: потрібно набрати побільше кисню в легені, пірнути якомога глибше і потужним ривком убік випірнути;

-        не допускайте грубих ігор під час купання;

-        не залишайте дітей без догляду;

-        купатися краще зранку, або ввечері, коли немає загрози перегріву на сонці;

-        в водоймах з великою кількістю ряски, намагайтеся плити по самій поверхні води, не чіпляючи траву;

-        обережно плавайте на надувних виробах: вітром чи течією їх може віднести далеко від берега;

-        паніка – головна причина усіх бід: не метушіться, а заспокойтеся і подумайте яким чином підвищити плавучість плавзасобу, що зробити аби більш впевнено триматися на воді.

Надання допомоги потопаючому

У воді потрібно реально оцінювати свої можливості. Якщо ви погано плаваєте – ні в якому разі не кидайтеся рятувати. А якщо наважилися на відчайдушний вчинок – дотримуйтеся наступних правил:

-        підпливаючи до потерпілого, не втрачайте його з виду;

-        якщо потопаючий заринувся у воду, пірнайте, намагайтеся знайти, а знайшовши тягніть його за волосся нагору;

-        рухаючись до берега, слідкуйте за тим, щоб обличчя потерпілого було над водою;

-        коли людина не контролює свої дії, вона моторошно чіпляється за вас і тягне на дно, тому наближайтеся до неї збоку спини;

-        якщо потопаючий мішає діяти, звільніться від нього, ненадовго пірнувши;

-        охопіть його грудну клітину однією рукою і пливіть до берега;

-        обов’язково приверніть увагу оточуючих, попросіть їх визвати швидку допомогу.

Після того, як витягли потопаючого на берег, негайно починайте діяти задля відновлення дихання і серцебиття для чого:

-        покладіть його грудьми на зігнуте коліно, щоб голова звисала долу, очистіть ротову порожнечу, одночасно видавлюючи воду з легенів;

-        після чого починайте робити штучне дихання і продовжуйте протягом 2-3 годин;

-        для цього потерпілого кладуть на спину, під спину кладуть валик з одежі, голову повертають убік;

-        язик витягають з рота, перев’язують посередині, притискають до підборіддя, а кінці зав’язують на шиї ззаду;

-        починайте вдихати повітря потерпілому – з рота в рот, чередуючи його з непрямим масажем серця;

-        для чого станьте на коліна і, витягнувши руки, покладіть їх на нижні ребра і повільно натискайте протягом 2 хвилин;

-        обов’язково слідкуйте за пульсом потерпілого, перевіряйте його кожні 10 секунд;

-        робіть штучне дихання до появи серцебиття, або до приїзду швидкої допомоги.

 

Якщо потерпілий не подає ознак життя, не припиняйте надавати першу допомогу. Навіть якщо у вас немає необхідної підготовки – дійте! Треба використати будь-який шанс!

 

Заходи з безпеки на льоду

 

Перш ніж ступати на лід, дізнайтесь про товщину льодового покрову на

водоймі. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути

різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.        

Міцність льоду можна визначити візуально. На водоймах безпечним вважається лід при температурі повітря нижче нуля градусів:

-     для одного пішохода — лід синюватого або зеленкуватого відтінку, товщина повинна бути не менше 5-7 см.,                                                    

лід блакитного кольору - найміцніший, лід білого кольору - міцність у два рази менше,

лід сірий - свідчить про присутність води у товщі льоду;

-   для групи людей (масові переправи пішки) - товщина не менше 15 см;

-    при масовому катанні на ковзанах - 25 см.

Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають V водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.

Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

 

Правила поведінки на льоду

 

1.  Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.

2.    Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.

3.   Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.

4.  Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.

5.  Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.

6.   Забороняється виходити на лід за таких умов:

-   якщо поруч є теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;

-   у випадку швидкої течії річки у цьому місці;

-   за наявності вмерзлих у лід дошок, палок, гілок та інших предметів;

-   у випадку різного забарвлення льоду;

-    під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час потепління.

-     

Надання допомоги потерпілим на льоду

 

Щоб допомогти людині, яка терпить лихо і не потерпіти самому, отримуйтесь наступних правил:

1.   Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого- небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

2.   Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте вірьовку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою вірьовку чи пасок.

3.       Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

4.    Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами - так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли. не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

5.     Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні:

-    поступово відігрійте постраждалого, загорніть його у ковдру або сухий теплий одяг;

-     не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його у теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;

-   будьте надзвичайно уважними при поводженні із потерпілими;

-      по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки із теплою водою);

-  дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

 

«Памятка населенню при укритті  в захисних спорудах»

 

ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАХИСНІЙ СПОРУДІ

 

Громадяни  повинні  завчасно за місцем свого проживання з’ясувати розташування  захисної  споруди (підвального приміщення) (далі – сховища), призначеного для укриття населення.

 

  • Населення  укривається у сховищах за сигналами цивільного захисту.
  • Заходити до сховищ потрібно організовано, швидко і без паніки.
  • У сховищі зручніше розміщуватися групами з тих, хто разом мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Осіб з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведених  місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляції.
  • У сховище (укриття) потрібно приходити з документами, запасом продуктів  харчування та води на 2 доби та простішими засобами індивідуального захисту (ватно – марлева повязка тощо).
  • Не  дозволяється приносити з собою громіздкі  речі, речовини з сильним запахом та легкозаймисті, приводити тварин.
  • У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта або  чергового.
  • Всі у сховищі  забовязані виконувати розпорядження чергового по сховищу, надавати допомогу хворим, інвалідам.

 

 

Методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та поведінки у надзвичайній ситуації
Лист МОН № 1/9-385 від 30.07.14 року




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-385 від 30 липня 2014 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних та Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти



Міністерство освіти і науки надсилає методичні рекомендації для проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань: уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами (додаток 1); поведінки у надзвичайній ситуації (додаток 2).

Додатки на 9 арк.

Заступник Міністра Павло Полянський

Додаток 1
до листа Міністерства освіти і науки України
від 30.07.2014 р. № 1/9-385

Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.


Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
бойові частки ракет;
авіаційні бомби;
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
ручні гранати;
стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби:
патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
вибухові пакети;
петарди;

- ракети (освітлювальні, сигнальні);
гранати;
димові шашки.

- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
наближатися до предмета;
пересувати його або брати до рук;
розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:
не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

Додаток 2
до листа Міністерства освіти і науки України
від 30.07.2014 р. № 1/9-385

Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань поведінки у надзвичайній ситуації.


Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?
Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях
.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
вимкнути світло, закрити вікна та двері;
зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:
уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:
відключити живлення, закрити воду і газ;
загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5.Під час масових заворушень:
зберігати спокій і розсудливість;
під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
не піддаватися на провокації;
надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;
намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
нічого не просити, їсти все, що дають;
якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.